Як обрати коагулятор?

Розробляючи нові методики хірургічного лікування, лікарі прагнуть максимально зменшити травмуючий вплив на тканини пацієнта. У цьому їм допомагає високотехнологічне обладнання, яке забезпечує не тільки щадний, але і точний вплив на зону, що оперується. До таких приладів, зокрема, належить апарат для електрокоагуляції, або коагулятор. У нашій статті йдеться про те, що являють собою ці апарати, а також містяться поради з вибру коагулятора, описані його технічні характеристики.

Коагуляція—простий метод, який використовується в хірургії для зупинки кровотечі. Завдяки появі нових технологій він активно розвивається, за рахунок чого підвищується ефективність і безпека проведених оперативних втручань.

Зупинка кровотечі або видалення новоутворень за допомогою електричного струму — метод, який був відомий ще в 20-х роках минулого століття. За цей час коагулятори стали багатофункціональними і портативними, а область їх застосування значно розширилася. Сьогодні вони використовуються не тільки в хірургії, але і в косметології, урології, гінекології тощо. 

Призначення коагуляторів

Коагулятори являють собою спеціальне обладнання, що забезпечує швидку зупинку кровотечі шляхом коагулювання тканин (припалювання). Принцип їх дії заснований на здатності білків згортатися при термічному впливі. Для того зупинки кровотечі через тканини пропускається струм високої частоти, що призводить до виділення теплової енергії і, як наслідок, згортання (денатурації) білків.

Виходячи з особливостей впливу коагулятора, визначається сфера його застосування. Найчастіше це хірургічні операції в урології, гінекології, косметології, дерматології, стоматології, загальної хірургії. У косметологічних кабінетах більш доречні портативні апарати, а у великих медичних установах зазвичай використовують стаціонарні багатофункціональні прилади з великою кількістю насадок.

Хірургічний апарат для коагуляції може служити альтернативою скальпелю. На відміну від останнього, він не контактує з поверхнею рани, а впливає на тканини дугою, яка утворюється між електродом і поверхнею тіла. Таким чином вдається виключити ймовірність інфікування. Обладнання не тільки усуває кровотечу, але й значно скорочує час відновлення, оскільки місце розрізу виходить акуратним, а краї — рівними.

Електрокоагулятор незамінний при видаленні дефектів тканин, наприклад, ерозій в гінекологічній практиці, папілом. У стоматології апарат допоможе усунути кровотечу після великих операцій та імплантації.

У косметології коагулятор використовується для видалення папілом, родимок, бородавок. Рани в цьому випадку значно менші, ніж при класичному хірургічному видаленні, вони більш еластичні, тому загоєння відбувається швидше. Підбиваючи підсумки, можна сказати, що, незалежно від області застосування, електрокоагулятор дозволяє підвищити якість проведених процедур і зменшити дискомфорт як під час їх здійснення, так і в післяопераційний період.

Види коагуляторів

Виробники пропонують коагулятори, що працюють за різним принципом, портативні та стаціонарні моделі, з безліччю встановлених режимів. Існує кілька різновидів електрокоагуляторів. Залежно від способу впливу виділяють коагулятори:

• монополярні;
• біполярні;
• комбіновані.

Від способу впливу залежить вартість коагулятора, а також область його застосування. 

Монополярні апарати також називають електроскальпелями. Для впливу на тканини в цьому випадку використовується один електрод, який може мати форму кулі, ланцету, петлі, голки тощо. За його допомогою виконують розсічення і коагуляцію на локальних ділянках. Монополярний коагулятор може працювати на більшій глибині, ніж біполярний.

Біполярний апарат пропускає високочастотний струм між двома контактними точками, викликаючи коагуляцію тканин в цій області. Біполярні електрокоагулятори — це апарати, що працюють з мінімальними значеннями струмів, тому вони незамінні в нейрохірургії, хірургії печінки, гінекології тощо. 

Монополярні апарати бувають:

• Контактні. Активний електрод виготовлений у вигляді ланцету, петлі або голки. Впливаючи на тканинну ділянку, можна отримати чисту рану, яка підходить для біопсії, або рану з невеликим ступенем коагуляції.
• Безконтактні. Формують електродугу, завдяки якій випаровується клітинна речовина в місці контакту. Нагріваються тільки тканини в точці дотику. Метод впливу широко використовується для роботи з великими ділянками. 

Метод біполярної коагуляції використовується в термостеплерах, які призначені для облітерації судин до 7 мм шляхом комбінованого впливу: теплового і механічного. Застосовуються в гістеректомії, лапароскопії, при видаленні новоутворень тощо. 

Наступний вид коагуляторів — аргументні, які також працюють за принципом безконтактного впливу. Для цього використовується аргоновий струмінь. Якщо в моно- і біполярному методах існує ризик прилипання тканин до електроду, в аргоноплазмовому методі така ймовірність повністю виключається. Перевагою методу є те, що аргон не вступає в реакцію з тканинами при зростанні температури. Інертний газ гарантує відсутність диму і виключає обвуглювання коагулята. 

Аргоноплазмовий апарат працює за наступним принципом: між кінчиком електрода і тканинами утворюється аргоноплазмовий струмінь, який прямує в області з найменшим електричним опором. Це гарантує швидку коагуляцію на великій площині зі створенням шару коагульованих тканин товщиною 3 мм. При роботі за цим методом глибина проникнення в тканини вдвічи менше, ніж при класичній коагуляції, що дозволяє використовувати його для маніпуляцій на дванадцятипалій та товстій кишці, стравоході. 

Як вибрати електрокоагулятор: основні критерії

Будь-який коагулятор повинен мати кілька режимів роботи, обираючи який, користувач може виконувати розсічення або коагуляцію. Основні характеристики, які повинні бути враховані при виборі:

• потужність;
• вихідний опір;
• методи підтримки: моно- і біполярна коагуляція;
• наявність різних режимів моно- і біполярного розрізу;
• кількість ВЧ-виходів;
• спрей-коагуляція;
• сумісність з ендоскопами;
• можливість працювати на декількох операційних полях.

Для підвищення безпеки апарат має бути оснащений системою зворотнього зв 'язку, яка дозволить контролювати щільність прилягання пластини до поверхні тіла. Це дуже важливо для запобігання опіків та інших ускладнень. 

Можливі температурні режими роботи електрокоагулятора та ефекти представлені в таблиці. 

Розглянемо основні режими роботи електрокоагуляторів.

Різання за допомогою коагулятора — це процес розсічення тканин шляхом впливу високочастотним струмом в точці контакту активного електрода з тілом.

Коагуляція — процес випаровування позаклітинної рідини без руйнування клітинних структур, який відбувається при нагріванні тканин до 60-100 градусів за рахунок перетворення електроенергії в теплову енергію.

Девіталізація незамінна для руйнування новоутворень. При температурі близько 50 градусів починається процес незворотного руйнування клітин, а тканини, що піддалися девіталізації, розщеплюються завдяки метаболічним процесам.

Одним з найбільш затребуваних методів біполярної коагуляції є лігування. Це процес запаювання судин, який здійснюється наступним чином: електролігатор подає на ділянку оброблюваної судини імпульс струму, який дозволяє виміряти опір і, таким чином, сформувати сигнал потрібної потужності для висушування колагена судини. Цикл впливів дозволяє повністю запаяти судину. Лігування має низку достоїнств:

• висока швидкість;
• немає необхідності в додаткових матеріалах і пристосуваннях (шовний матеріал, затискачі тощо);
• облітерація може проводитися на великих судинах;
• процес проходить в автоматичному режимі;
• знижується ймовірність лікарської помилки.

Огляд коагуляторів: найпопулярніші моделі

На ринку представлені коагулятори як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Розглянемо найбільш популярні моделі електрокоагуляторів, які можуть застосовуватися в різних областях медицини, а також в косметології.